До Дня учителя присвячується...
НАШИМ УЛЮБЛЕНИМ УЧИТЕЛЯМ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…
Горбаченко Діана - Дроздовій Людмилі Іванівні
Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме Учитель – з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своїм другом, помічником, товаришем, бо вона назавжди залишиться у твоєму серці, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Саме Людмила Іванівна, щиро закохавши мене у свій предмет, стала для мене мудрим порадником і цікавим співрозмовником, прикладом у будь – якій ситуації. Поруч з нею мені хотілось стати кращою, розумнішою, добрішою, щоб бути гідною її прихильності та дружби, її любові. Як це важливо – мати такого учителя в житті! Я впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов’ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю.
Мироненко Олександра - АндрієнкоТетяні Володимирівні
Тетяна Володимирівна – це гарна, розумна, лагідна, стримана вчителька. Вона навчає нас із п`ятого класу. Основним в її методиці є навчати і навчити, бо вона завжди доводить справу до кінця. Ще з перших днів вона передала нам свою теплу і ніжну любов. Пам`ятаю, як ще зовсім розгублених п`ятикласників вона намагалася поставити на правильний шлях, вселити упевненість і довіру. У цієї вчительки золоті руки. Немає, мабуть, жодної справи, яку б вона не змогла зробити. Готувати, шити, в`язати, вишивати, ліпити, малювати і - і все це робить одна людина. На її уроках ніколи не буває сумно. Вона завжди знаходить корисну й цікаву інформацію. І намагається передати всі свої знання, навички кожній дитині у школі. А також Тетяна Володимирівна не лише вчителька, вона ще й друг, який вміє вислухати і зберегти таємницю. Дякую Вам за тепло Ваших слів, за підтримку. Пройдуть роки, і фундамент, що заклали саме Ви, укріпне. Адже основа – найголовніше. Низький уклін Вам. Сяйте ж далі так яскраво і не забувайте посміхатися, вам дуже личить посміхатися. Сил Вам, наснаги, щастя, здоров`я, радості.
Шапошнік Юлія - Єсиповій Наталі Сергіївні
За 11 років навчання у школі ми дізнаємося дуже багато цікавого, здобуваємо знання й намагаємося досягти своїх цілей. Звичайно, у кожного з нас є улюблений предмет. У моєму випадку – ще й улюблений учитель. Так сталося, що мені подобається біологія, тому відвідую уроки з великим задоволенням. А Наталія Сергіївна – надзвичайний знавець свого предмета. Наталія Сергіївна, перш за все, добра і чуттєва жінка, відкрита і комунікабельна людина і, безперечно, професійний педагог. Так, як вона знає біологію, мабуть, не знає ніхто. На уроці завжди панує спокійна атмосфера: вчитель цікаво викладає матеріал, а одинадцятикласники опановують біологічний світ. Мабуть, у кожного учителя має бути своя «родзинка». Наталія Сергіївна – особливий вчитель, що завжди зрозуміє і піде назустріч. Завдяки такому педагогу, як Єсипова Наталя Сергіївна, я вирішила пов`язати своє життя з біологією. Тому, звичайно, велика подяка Наталі Сергіївні, як гарній особистості і в той же час високому професіоналу, що назавжди залишиться в моєму серці.
Попова Оксана - Беспятку Юрію Федоровичу
Юрію Федоровичу, спасибі Вам за всі безцінні знання, що Ви дали нам упродовж усіх шкільних років. Я щиро вдяна Вам, адже Ви не тільки відкривали для нас увесь світ, а й давали поради, що знадобляться у дорослому житті. Після закінчення школи я, напевно, ще довго згадуватиму уроки географіїї, адже вони були неймовірно цікаві. Поясняючи навіть найнуднішу тему, Ви можете чимось зацікавити учнів. З особливим захопленням ми слухали історії про Ваші подорожі до інших країн. Також всім без винятку учням подобаються Ваші дотепні й доречні жарти. Бажаю Вам довгих років життя, міцного здоров`я, благополуччя, щоб Ви ще довго могли навчати таких, як ми!
Радько Ася - Гуржію Сергієві Івановичу
Не буду говорить торжественных речей, они не нужны… Хочу написать (сказать) несколько слов о человеке, который не отпустил мою руку и по сей день не отпускает… Сергей Иваночич… С этим человеком я познакомилась несколько месяцев назад, когда приехала в Марганец, чтобы продолжить учебу. Этого, как казалось, недолгого времени мне хватило, чтобы понять, что этот человек очень хороший. Не каждый человек принимает меня такой ленивой и халатной, какой я была по отношению к его предмету поначалу. Это больше зависит от качеств самого человека, а не учителя. Сергей Иванович – мой учитель по черчению. Его предмет стал важным для меня, как и он сам. Он открыл мне дверь в мир интересных чертежей, правильности их составления и в мир, в котором я чувствую себя нужной и понятой. Многим учителям трудно найти подход к ученикам, многим ученикам трудно найти общий язык с учителем. Сергей Иванович нашел подход ко мне, а я, естественно, поняла его. Мне повезло, я счастлива, что повстречала такого учителя, такого человека, как он. Я очень жалею, что с самого начала не начала добросовестно заниматься этим предметом. Много времени потеряла. Но, начав заниматься, я стала счастливой. Я спешу в школу, в особенности во вторник и в четверг. На любимый урок. Все изменилось к лучшему, как только Сергей Иванович открыл мне глаза на свой предмет. Он всегда готов помочь. Даже если я не прошу помощи, он как – будто чувствует, что я в ней нуждаюсь, и подходит ко мне. С Сергеем Ивановичем можно поговорить, в независимости от того, о чем говорить: то ли о школе, то ли о чем – то другом. Я мало с кем общаюсь. И, может быть, кто – то подумает, что это глупо, но я нашла в нем друга. Неужели учителей – друзей не существует? Я так не думаю. Я никогда его не забуду. Я обязательно буду поддерживать с ним связь. Такого человека, как он, нельзя терять!
Андрущенко Дмитро - Корвуд Оксані Юріївні
Оксана Юріївна викладала у нас англійську мову з 3 класу. Вона була нашою улюбленою вчителькою, і тому ми усі дуже зраділи, коли у п`ятому класі вона стала нашим класним керівником. П`ять років – великий термін, але ми згадуємо цей час із вдячністю. Ми всі чудово пам`ятаємо, як вона водила нас за ручку із кабінета у кабінет, до їдальні, перевіряла, щоб ми нічого не забули після кожного уроку, турбувалася про наше самопочуття. Більш турботлививої і чуттєвої людини годі й шукати. Усі наші витівки вона намагалася сприймати стримано і завжди була справедливою та відповідальною. Оксана Юріївна ніколи не кричала на нас, вона взагалі не підвищувала голос. На її уроках завжди була чудова атмосфера, і хоч не всім давалося англійська, але вона з усіх сил намагалася прищепити нам любов до цієї мови. Завжди шукала щось нове й цікаве, намагалася нас заохотити до навчання. А вистави, які ми ставили на англійській мові, гадаємо, пам`ятає уся школа. Що й казати, кращого вчителя годі й шукати. Від щирого серця ми хочемо висловити свою подяку нашій вчительці і перепросити, якщо щось було не так. Нехай на її шляху трапляються лише гарні учні, які будуть її надихати на успіхи у цій нелегкій праці. Дякуємо Вам, наша дорога Оксано Юріївно!
Кононенко Артем - Сандт Вероніці Артурівні
Від імені усього класу я хочу висловити свою вдячність і сказати величезне людське «Спасибі» за ті дні, коли ми були Вашими учнями. Притаманні Вам працездатність, доброзичливість, терпіння, дружелюбність, готовність відповідати на будь –які питання своїх учнів – захоплює. Незважаючи на різницю в нашому віці, ми завжди жартували з вами та говорили про сучасну музику, про сучасні кінофільми. Я завжди хотів іти на Ваш урок, бо знав, що дізнаюсь щось нове та отримаю багато позитиву. Висловлюємо глибоку вдячність за Вашу професійність, педагогічний талант, душевну щедрість. Ви дуже класний вчитель!
Колосова Катерина - Колосовій Вікторії Петрівні
Що можна сказати про людину, яка навчила мене не лише поводитися з інтегралами, а й взагалі всьому, що я знаю та вмію? Хто найбільше радів моїм успіхам та підтримував у найтяжчі години. Вона неперевершено поєднує дві ролі: вдома – мама, а в школі – Вікторія Петрівна. Вчитель математики, завуч, Вікторія Петрівна за ці роки стала мамою не тільки мені, а й усьому моєму класу. Мабуть, ніхто, звичайно, крім Ольги Тимофіївни та Оксани Юріївни, так не турбувався про нас. Всі «тюлені» стали рідними, а про родину мама дбає, як ніхто інший. На її уроках можна відчути себе як удома: жарти, підколи, цікаві історії дитинства (мого, звичайно). Вікторія Петрівна намагається зробити так, щоб ми отримали все найкраще, намагається зрозуміти та підтримати нас. Буває і так, що в деяких ситуаціях дійсно не вистачає взаєморозуміння, та й не дивно: гуманітаріям та математикам нелегко знайти спільну мову. Проте ми справляємося з цими неприємностями, як завжди. Вікторія Петрівна – це та людина, яка багато чого зробила для нашого класу, а для мене вона зробили найбільше: подарувала мені життя. Дякую за дитинство, сповнене любові, за знання, які «вбили» не тільки у мою голову, за невимушену атмосферу, дякую за все, тітко Віто.
Неізвєстний Дмитро - Білій Наталії Григорівні
Люба наша Наталіє Григорівно! Ми Вас поважаємо та цінуємо не тільки як учителя, а й як добру людину, яка розуміє усі цінності життя. Ви на своїх уроках можете вийти із будь – якого становища, швидко знайти рішення в цій чи іншій ситуації. Ви навчили нас не тільки спорту, а й як ставитися до друзів та інших людей. Ви любили, щоб усі спортивні знаряддя знаходилися на своїх місцях. Ви розумієте дітей із півслова, знаєте, як знайти правильний підхід до учня, який би він не був. Наталіє Григорівно, Ви у нас найкраща вчителька, коди ми підемо зі школи, то з любов`ю будемо згадувати про Вас та як Ви ставилися до нас з повагою, які б ми не були. Дякуємо, що Ви у нас є.
Лузан Ольга – Лазурко Ользі Володимирівні
У нашій школі працє багато вчителів на ім.`я Ольга: Ольга Тимофіївна, Ольга Михайлівна, Ольга Василівна, Ольга Володимирівна… Я хотіла б розповісти про Лазурко Ольгу Володимирівну. Ця вчителька «неповторна» за своєю спеціальністю у нас у школі – це вчитель німецької мови. Ми щиро дякуємо Вам за Вашу натхненну і неповторну працю, за навчання. За ці роки ми стали для Вас рідними та дорогими. Теплоту Вашого серця, частину Вашої душі Ви віддаєте дітям. Ми дякуємо Вам за те, що саме Ви, Ольго Володимирівно, всі ці роки були до нас уважною, чуйною, доброю та сердечною. Ви були вимогливою до нас, а іноді суворою, але завжди справедливою. За ці роки Ви здобули авторитет і повагу як серед дітей, так і серед батьків. Велике Вам спасибі за Вашу ніжність і сердечне тепло, за Ваш розум і громадську активність, за Ваше милосердя і витримку. Бажаємо Вам залишатися такою ж милою і доброю, привітною і доброзичливою, веселою і життєрадісною. Великих успіхів у Вашій нелегкій праці у вихованні людини.
Павлік Ольга - Шломі Ользі Василівні
Ольга Василівна викладає у нас історію з 7 класу. За ці 4 роки вона нас навчила багато чому. Ця вчителька дуже справедлива, чесно оцінювала наші знання. Дуже доступно пояснювала нові теми. Намагалася донести знання будь – яким зручним для нас способом. Готувала для нас найрізноманітніші презентації, фільми. Давала змогу підвищити додатковими завданнями оцінку. Ми мали змогу перездавати погані бали. Мене вражає іі витримка і наполегливість. Ольга Василівна зберігала спокій, незважаючи ні на що. Не ставила нам погані бали за списані контрольні роботи і домашні завдання. Звертала нашу увагу на важливі речі, які нам будуть необхідні. Бажаю Ользі Василівні творчої наснаги, вихованих і спокійних учнів, здоров`я, успіхів на роботі.
Дроздова Юлія - Гуменюк Ользі Степанівні
Хотілося б сказати кілька теплих слів на адресу усіма шановного викладача та нашої першої вчительки - Ольги Степанівни. Здається, ніби ще вчора двадцять п'ять пар дитячих довірливих очей дивились у ваші одні-добрі,глибокі,мудрі.Саме ви нам відкрили двері у майбутнє життя,допомогли здійснити перші кроки для подолання труднощів. Особисто мене вражає те, що навіть у складних ситуаціях Ви завжди були терплячою і з почуттям гумору.Навіть коли падали горшки з квітами та розбивалися годинники.Ви казали, що нагадаєте мені про ці витівки на випускному вечері.А пам’ятаєте , як впала дошка?Оце так спогад на все життя!Дякую, що з розумінням ставились до таких подій.
Тимошенко Владислав – Картагуз Людмилі Дмитрівні
Професія вчителя – одна з найголовніших професій.Скільки ж праці і терпіння треба, щоб із малих і неслухняних першокласників виросли розумні та виховані люди.
Моя перша вчителька – Людмила Дмитрівна.Я знаю її не тільки як чудового вчителя, а ще як людину з доброю душею,яка ніколи не залишалася байдужою до проблем.Вона завжди йшла нам назустріч і не шкодувала часу,щоб допомогти нам. Людмила Дмитрівна прагнула дати нам глибокі,міцні знання з кожного предмета,тому уроки завжди були цікавими .Вона намагалася зробити наш клас дружним і згуртованим.І я задоволений тим, що в мене був такий гарний вчитель.
Голик Кирило - Фролову Олександрові Івановичу
Ось так і спливає час. Летить стрімко за водою, його не повернути. І лише згодом розумієш,що дитинство,школа,вчитель вже давно минули,стрімка течія часу віднесла все це в бурхливий Океан Життя. І саме в цей час ,в останню хвилину,хочеться сказати : “Велике спасибі Вам,шановний Олександре Івановичу!”. Протягом усього мого часу перебування у школі при зустрічі з Вами я отримував море позитивних емоцій. Дякую Вам за прекрасне почуття гумору. Я ціную кожне Ваше гнівне слово,кинуте в мій бік,бо, сказане один раз тоді,воно сто разів захистить мене в майбутньому. Вас я буду пам’ятати усе життя. Дякую Богові,що Він подарував мені такого директора : найдобрішого, найвеселішого і найсправедливішого. І ще раз хочу сказати Вам :“Велике Дякую і вибачте за все,що я накоїв!”.
Сидоренко Софія - Толюпі Наталії Миколаївні
Зі школою пов’язані найкращі спогади. Напевно закінчивши її , ми будемо дуже сумувати. Хоча найбільше нам буде не вистачати наших вчителів.А особливо,нашої мудрої вчительки з хімії Наталії Миколаївни. Ми познайомились з нею не так давно, але вже встигли подружитись. Вона лає і хвалить справедливо,у неї немає любимчиків. Якщо казати про головні якості,то, напевно, це терпіння. Між нами в класі бувають конфлікти,бо іноді ми приходимо до школи з поганим настроєм, але Наталія Миколаївна завжди стримана, терпляча і тактовна. Багато хто з нас нічогісінько в хімії не розуміє, але наша вчителька наполегливо старалась донести до нас важливість цього предмета. Мабуть, з часом ми зрозуємо це, а поки що – щире спасибі. Успіхів Вам, працьовитих і спокійних учнів!
Яровий Ігор – Куриленко Ірині Вікторівні
Ірина Вікторівна – висококласний спеціаліст, вихователь та наставник. Вона старанно навчає дітей науки інформатики, вміє пояснити складні алгоритми та задачі, а також допоможе знайти провальні шляхи вирішення проблеми, як постають перед учнем. Інформатика - це важка і багатогранна наука, але, дякуючи Ірині Вікторівні, вивчати цей предмет у шкільній програмі значно легше і цікавіше. Дякуємо Вам, Ірино Вікторівно, що навили нас застосовувати знання та праці провідних програмістів світу. Зичимо Вам міцного здоров’я та щастя, щоб “синій птах” завжди до Вас прилітав.
Корочанський Владислав - Постоєнко Світлані Миколаївні
До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть , тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня. Для того щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовим відповісти на будь-яке питання. До того ж, вчителеві часто доводиться відповідати й на питання, що не стосуються його предмета, тому його кругозір має бути широким. Також вчителеві необхідні такі якості, як витримка, терплячість, дружелюбність. Ними володіє саме Світлана Миколаївна. За той час, що вона нас навчала,ми побачили, яка вона освічена і різнобічна розвинута людина. На її уроках майже всі старалися працювати і виконувати її настанови. Проте,звісно, не все було на наших уроках ідеальним. Але ми оминали ці непорозуміння і рухалися далі. Світлано Миколаївно, ми будемо пам’ятати Вас не тільки як чудового вчителя, але і як найдобрішої душі людину, що ніколи не залишалась байдужою до наших проблем. Ви завжди намагалися йти нам назустріч,не жалкуючи власного часу для того, щоб допомогти нам. Але найголовніше, що з Вашою допомогою ми зрозуміти, що значить по-справжньому любити свою професію. Дякуємо Вам!
Лопатіна Тетяна – Пилиповій Ользі Михайлівні
Легких уроків у житті не буває, бо нелегко виробляється в людині власний погляд на речі, інтерес до пізнання їх сутності. Не можна навчити дитину мислити, не виробивши в неї здатності долати перешкоди, бо навчання – це передусім важка праця, а успіх прийде тільки до завзятих та наполегливих. І допоможуть у цьому талановиті педагоги , які люблять свою вчительську роботу, незважаючи на численні труднощі. З перших днів знайомства з нашим вчителем російської мови Ольгою Михайлівною мене вразила її простота, людяність, висока культура спілкування. Можна впевнено сказати, що усім неабияк пощастило, бо в ній захоплює все : дивовижна ерудиція, невичерпна й водночас цілеспрямована енергія, душевна теплота й доброзичливість, з якою вона ставиться до нас, своїх учнів, а також до всіх людей, які її оточують. Саме вона вчила нас бути мужніми, не лякатися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності. Хочеться сподіватися ,що всі учні Ольги Михайлівни знайдуть свій шлях у житті, не будуть байдужими до чужого лиха, нестимуть у світ добро й людяність . І навіть поза школою ми усі будемо пам’ятати про неї як про вірного товариша та мудрого наставника. Як би не склалося наше майбутнє, яким би не було наше становище, ми постійно будемо згадувати наших вчителів, навідувати їх, підтримувати, любити.
Соловйова Поліна - Башлій Юлії Михайлівні
Люба Юліє Михайлівно! Величезна подяка Вам за мудрість і терпіння. Не кожен учитель, викладаючи свій предмет, може цікаво подавати матеріал. А на Ваших уроках, Юліє Михайлівно, сидіти було завжди в задоволення. Учитель має бути не лише за освітою, а й роллю в суспільстві. За це Вам також величезне спасибі. Адже саме Ви, Юліє Михайлівно, вчили аналізувати психологію літературних творів, на основі яких ми ставали мудрішими, вивчаючи складні перепетії людських взаємовідносин . Ви готували нас, несвідомих бешкетливих пташенят, до дорослого самостійного життя. Дякуємо за те, що виховували в нас найкращі якості й навчали бути людьми за будь-яких обставин.
Чуприна Аліна - Хорушко Наталі Миколаївні
Не дивно, що мислителі і філософи всіх часів підкреслювали велике значення ролі вчителя в житті кожної людини. Якщо педагог поєднує в собі любов до свого предмета та любов до дітей, то він з гордістю може називати себе вчителем з великої літери. Хорушко Наталя Миколаївна є саме такою людиною. Але окрім цікавих уроків з англійської мови можна виділити сильний характер цієї тендітної жінки. Вона навчила нас, напевно, найголовнішому : відповідальності за свої слова та вчинки. Адже зараз ми вже будуємо своє життя,переборюючи труднощі та долаючи перешкоди, і лише від нас залежить майбутнє. Не можна не згадати великий патріотизм Наталі Миколаївни до української землі, хоча й народилась вона у сонячному Сочі. Вона навчила нас поважати оточуючих, бути дисциплінованими та креативними навіть у підготовці домашнього завдання. Наталя Миколаївна ще й елегантна та вродлива жінка. Завжди вишукано вдягнена, з гарно прибраною зачіскою – справжня леді. Ввічливість, тактовність,толерантність – завжди на першому місці у Наталі Миколаївни. Кращий вчитель не той, що в учнях бачить лише дітей,а той, що зміг побачити в них дорослих. В цьому й заслуга кращого вчителя англійської мови!
Долгішева Єлізавета – Давиденко Зої Іванівні
Усі наші вчителі більшою чи меншою мірою психологи – в цьому суть педагогічної праці. Але є в нас учитель, який так і зветься – шкільний психолог. І це Зоя Іванівна. Вона спокійна, врівноважена, вихована й тактовна людина. Ніколи не підвищує на учнів голос, старається в усьому розібратись і дати цінну пораду. З нами Зоя Іванівна провела багато цікавих тестів, допомагала вирішити непрості проблеми взаємин, давала поради щодо майбутньої професії. Ми вдячні їй за це. Дехто з класу збирається теж стати психологом, і, я думаю, в цьому є заслуга Зої Іванівни. Здоров»я вам на довгі роки і всього найкращого!
Чуйко Олександр – Ульвак Валентині Василівні
З Валентиною Василівною ми познайомились дуже давно – ще в молодшій школі, але тісно стали співпрацювати вже у 5 класі. Пам’ятаю підготовку до перших “Козацьких стежок» восени 2008 року. Мене вибрали козацьким отаманом нашого загону «Соколята». Я так хвилювався, не все вдавалося, навіть хотів передати свою «булаву» Горєлову Артуру – він у нас був розбитним, без комплексів. Але Валентина Василівна переконала, що в мене все вийде. Ми тоді посіли перше місце в місті. Мене та перемога дуже окрилила, вдячний і Валентині Василівні, й Ользі Тимофіївні, й однокласникам, що повірили в мене. Жаль, що пані Ульвак пішла зі школи раніше, ніж ми її закінчили, але вдячність цій неповторній жінці, дуже порядній і творчій людині залишиться назавжди…
Солодкова Анна – Нежуваці Олені Анатоліївні
З учителем інформатики Нежувакою Оленою Анатоліївною ми вчилися всього один рік. Спочатку було багато непорозумінь, складнощів у спілкуванні та сприйнятті навчального матеріалу, але згодом ми переконалися, що Олена Анатоліївна не бажає нам ніякого зла, готова йти на компроміси, згодна приймати наші безконечні перездачі, терпляче не ставить поганих балів, коли ми просто по-свинськи пропускаємо нульові уроки…А ще в неї прекрасне почуття гумору – ми це оцінили як слід. Дякуємо Вам, учителю, за науку й за розуміння. Успіхів у роботі, хай будуть у Вас учні кращі за нас, але й нас не забувайте!
Гоц Кароліна – Плотніковій Валентині Миколаївні
Бібліотека – це, мабуть, найрозумніший кабінет школи, куди, на жаль, не дуже часто люблять заходити учні. Але відколи там є Валентина Миколаївна, туди хочеться приходити. Бо вона – професіонал! Завжди допоможе, підкаже, порадить, дістане потрібну книгу, якщо її навіть нема сьогодні в школі – «позичить» в іншій. А ще Валентина Миколаївна дуже вишукана жінка, тактовна людина, спокійна та врівноважена. Я не пам’ятаю, щоб вона коли-небудь кричала, ображала учнів. Бібліотекар – потрібна професія, навіть у епоху Іетернету. Тож спасибі Вам, Валентино Миколаївно! Гарних читачів та бережливих школярів!
11 клас – Ользі Тимофіївні
Ми Вас любимо!!! Усі! Так багато слів хочеться сказати – і так багато залишиться несказаними… Когось із нас ви вчили сім років, когось – лише три, але тривалість часу – то не головне. Бо на першому місці завжди була любов. Ви любили і любите нас, ми це відчуваємо навіть без слів. І коли ми –«зайчики, котики, сонценята, дітворушки» і коли – «свині погані, валянки, тюлені, ледацюги сонні»… Дивно, але ми ніколи не ображалися на такі неприємні назвиська. Мабуть, тому, що ніколи таке не говорилось зозла. Ваша невгамовність деколи дратувала – це правда. Над лозунгом «Спішіть робити добро!» ми частенько підсміювались – це теж правда. Але Ви так вміли «намалювати» словами результат того добра, що ми погоджувались готувати чергову цікаву класну годину, концерт, виставу. Спасибі Вам за це, бо уроки забуваються, а зал, який шаленіє від оплесків, - ні. Вдячні ми й за те, що ніколи не вичитували нас перед батьками, не виставляли дурнями перед іншими вчителями й дуже дипломатично згладжували міжособистісні конфлікти. А ще – ніколи не залишали без обговорення будь-які проблеми й непорозуміння, називали речі своїми іменами, дивлячись в очі, а не шепочучись по кутках. Кажуть, у всіх учителів є любимчики. Ми відчували себе любимчиками всі – і за це теж спасибі. Діставалось не лише Тимошенкові чи Гоц, під роздачу потрапляла й Колосова з Чуприною. Може, десь у душі ви й виділяли когось по-особливому, але зовні це не було помітно. Нам завжди подобалось, як ви ставитесь до наших друзів із інших шкіл, до тих, хто допомагав у підготовці до концертів і вистав. Їм це теж подобалось, повірте. Спасибі за розуміння, підтримку, повагу і любов. Ви часто повторювали, що невдовзі поряд з нами будуть інші люди, з якими треба будувати нові стосунки, але що ви нас ніколи не забудете. І ми Вас не забудемо, дорога наша вчителько! Усього Вам найкращого на довгі роки! Ваша остання шкільна любов – 11 клас випуску 2015 року
