Марганецький ліцей №9 Марганецької міської ради Дніпропетровської області

Загальні положення

Марганецька спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 9 з поглибленим вивченням окремих предметів Марганецької міської ради Дніпропетровської області - це заклад освіти з правом юридичної особи, що забезпечує потреби громадян на загальну середню освіту, створена у 1986 році, знаходиться у комунальній власності територіальної громади Марганецької міської ради.

Марганецька спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням окремих предметів має тип спеціалізованої школи та працює за такими рівнями освіти:

- початкова освіта (І ступінь: 1 – 4 класи — термін навчання 4 роки);

- базова середня освіта (ІІ ступінь: 5 - 9 класи — термін навчання 5 років).

- профільна середня освіта (ІІІ ступінь: 10-11 класи – термін навчання 2 роки)

Школи трьох ступенів функціонують разом.

Освітній процес у школі здійснюється за денною формою навчання. За запитом здобувачів освіти у школі можуть бути впроваджені також інші форми навчання, визначені ст.№9 закону України «Про освіту». Особам з особливими потребами надається право і створюються умови для індивідуальної, інклюзивної та екстернатної форм навчання

Мова навчання – українська.

Проведено ліцензування школи (розпорядження голови ОДА від 27.03.2018 року № Р-167/0/3-18).

Розділ 1. Призначення школи ІІІ ступеня та засіб його реалізації

Загальноосвітня школа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Освітня програма ІІІ ступеня Марганецької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням окремих предметів розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти». Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Враховуючи компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі, вимоги сучасного світу та історію існування школи, одним з напрямків освітньої програми адміністрація, педагогічний колектив спільно з батьками та учнями обрали інформаційно-технологічний профіль. Школа має багатий досвід роботи з впровадження ІКТ у навчальний процес, позаурочну діяльність. З 2000 року інформатика вивчається з першого класу; викладання навчальних предметів здійснюється за підтримки ІКТ; поглиблене вивчення інформатики з 8 класу; допрофільна підготовка здійснюється за рахунок спецкурсів, гуртків, факультативів, курсів за вибором.

З іншого боку, у сучасному суспільстві помітне збільшення інтересу молоді до питань мистецтва. Це прослідковується на прикладі нашої школи. Протягом 10 років у школі працює театральна студія «Мельпомена», практично з початку заснування школи функціонує поетична студія «Паросток», на базі школи діє танцювальний гурток, щорічно учні школи працюють над творчими проектами, що об’єднують технології з різними видами мистецтва. Таким чином, база для впровадження художньо-естетичного профілю підготовлена.

Оскільки у школі є відповідна матеріально-технічна база, кадровий потенціал для функціювання інформаційно-технологічного та художньо-естетичного профілів, то навчальний заклад залишає за собою право обирати профіль закладу, орієнтуючись на запити здобувачів освіти та/або їх батьків.

Освітня програма ІІІ ступеня СЗОШ№9 спрямована на формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Розділ 2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою профільної середної освіти.

Профільна середня освіта здобувається після отримання базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, 1 вересня поточного навчального року можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов, визначених законодавством України.

Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту.

Розділ 3. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Відповідно до Державного стандарту метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Провідною метою освітнього процесу школи є підвищення якості освіти. Засобами реалізації даної мети є повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей ; осучаснення та оздоровлення освітнього середовища; впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку учнів; технологічність методик навчання; моніторинговий супровід освітнього процесу; адекватна підготовка педагогічних кадрів .

Школа ІІІ ступеня забезпечує профільне вивчення предметів інформаційно-технологічного та/або художньо-естетичного профілів та передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/ навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо. Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Освітню програму укладено за такими галузями:

- мови і літератури;

- суспільствознавство;

- мистецтво;

- математика;

- природознавство;

- технології;

- здоров’я і фізична культура.

Освітні галузі реалізуються через окремі предмети.

Навчальний план для учнів 10-11 класів складено відповідно до Типової освітньої програми, яка розроблена наказом МОН України від 20.04.2018 року № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», інформаційно-технологічний профіль. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: «Інформатика» (поглиблене вивчення), «Технології» (рівень стандарту).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

¾ базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

¾ профільні предмети (інформатика);

¾ збільшення кількості годин на вивчення базових предметів (алгебра та геометрія);

¾ факультативні курси (математика).

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» та «Технології» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Навчальний предмет «Захист Вітчизни» поділяється на групи відповідно до статево-вікових особливостей учнів. Дівчата вивчають модуль «Основи медичних знань» на базі СЗОШ№9, хлопці цей предмет вивчають на базі Марганецької гуманітарної гімназії ім.Т.Г.Шевченка, для чого з робочого навчального плану виділяється 1,5 год з додаткових годин.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 (зі змінами) і передбачає поділ на групи:

Розділ 4. Форми організації освітнього процесу

Освітній процес у СЗОШ№9 органічно поєднує навчання, виховання і розвиток учня і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. Освітній процес передбачає гуманне суб’єкт-суб’єктне співробітництво всіх учасників навчально-виховного процесу; діагностично-стимулюючий спосіб організації навчального пізнання; діяльнісно-комунікативну активність учнів; проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності; якомога повніше врахування інтересів учнів у доборі змісту, в методиках, стимулах навчання та системі оцінювання діапазону особистих потреб. Для цього у школі можуть надаються додаткові освітні послуги: індивідуальне навчання, інклюзивна освіта, екстернат та платні освітні послуги. Компетентнісний підхід передбачає досягнення нової якості результатів освітнього процесу шляхом його орієнтації на формування системи компетентностей особистості як її здатностей раціонально діяти у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях на основі здобутих знань, сформованих умінь, мотивів, ціннісних орієнтирів і досвіду діяльності. Діяльнісний підхід зумовлює залучення учнів до різноманітних видів діяльності, що дозволяє їм успішніше оволодівати суспільним досвідом та, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості. Для ефективного забезпечення освітнього процесу у школі використовуються проектні технології, ІКТ, технології розвитку критичного мислення, інтерактивні технології, здоров’язберігаючі технології та ін.

Основними формами організації освітнього процесу у старшій профільній школі є різні типи уроку: формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки або досягнення компетентностей, комбінований урок, відео-урок, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, спектаклі, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму (практичне заняття, експериментальні завдання, оглядова конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, здобутих при вивченні змісту окремих предметів.

Уміння та навички, які учні набувають під час навчання, мають своє продовження в позанавчальній діяльності та стають їх особистим досвідом. Робота в гуртках «Веселка», «Мельпомена», «Комп’ютерна графіка» , клубі «Паросток», участь у соціальних проектах «9-та шкала має талант», «Я люблю Україну» та ін. дозволяють учням значно глибше й усвідомленіше розуміти сутність вивченого, формувати уміння самостійно аналізувати і оцінювати навчальну й іншу інформацію, формулювати висновки, аргументовано відстоювати свої погляди, слухати інших, поважати альтернативну думку, працювати в групі, будувати конструктивні стосунки з її членами і визначати своє місце в ній.

Навчальна діяльність здійснюється за денною формою з п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну. Навчальний рік ділиться на два семестри. Для недопущення перевантаження за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо), у позашкільних закладах.

Позанавчальна діяльність здійснюється в другій половині дня частіше за все у вигляді проектів.

Розділ 5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних, що сприяє посиленню пізнавального інтересу учнів до навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального матеріалу, формуванню наукового світогляду.

До ключових компетентностей належать:

- спілкування державною мовою;

- спілкування іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у природничих науках і технологіях;

- інформаційно-цифрова компетентність;

- уміння вчитися впродовж життя;

- ініціативність і підприємливість;

- соціальна і громадянська компетентності;

- обізнаність і самовираження у сфері культури;

- екологічна грамотність і здорове життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальнаь та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів.

У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», що спрямовано на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію освітнього середовища, окремі навчальні предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

Модель випускника старшої школи

Випускник старшої школи повинен:

· бути патріотом України, який знає її історію та є носієм української культури, поважає культуру інших народів;

· мати бажання і здатність до самоосвіти; виявляти активність і відповідальність у громадському й особистому житті;

· бути здатним до підприємливості й ініціативності;

· засвоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;

· засвоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;

· опанувати одну іноземну мову на рівні стандарту(академічний рівень);

· опанувати основи комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);

· оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;

· мати навички свідомого професійного самовизначення;

· бути здатним працювати в команді і співпрацювати та вести переговори;

· бути гармонійною особистістю з розвиненими культурно-естетичними цінностями;

· поважати свою й чужу гідність;

· поважати права, свободи інших людей;

· дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;

· вести і пропагувати здоровий спосіб життя;

· володіти способами отримання інформації;

· прагнути духовного і соціального добробуту.

Розділ 6. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

З метою відстеження впровадження освітньої програми на всіх етапах та дослідження результатів в школі проводиться моніторинг кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази та моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Кадрове забезпечення

Загальна структура організації та проведення моніторингу та оцінки діяльності педагогічних працівників є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.

Для визначення професійного рівня вчителя, ефективності його діяльності застосовувати такі форми моніторингу:

· анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань);

· карта відстеження ефективності уроку (зокрема заповнюють учитель та учні, порівнюють їх);

· відстеження уроку на діалогічній основі "вчитель-адміністратор".

· у системі внутрішкільного управління здійснювати моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями:

· знання нормативних документів;

· самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів навчання через зміст його предмета;

· участь учителя в розробці методик і технологій розвитку освітнього процесу;

· вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;

· ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму);

· вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи;

· виконавська дисципліна;

· робота з батьками та виконання громадських доручень.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Залежно від мети дослідження моніторинг проводиться за наступними напрямками:

¾ діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учнів залежно від їх особистості;

¾ статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

¾ змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

¾ супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні навчально-виховного процесу;

¾ результати проведених моніторингових досліджень дають можливість вчителям:

¾ відстежити відсотки рівнів якості та успішності з кожного предмета;

¾ обчислювати середній бал із кожного предмета та порівнювати його із середнім балом класу;

¾ визначити бал, що найчастіше трапляється з даного предмета;

¾ порівнюючи бали, що найчастіше проявляються у вчителів у різних класах, відстежувати суб'єктивність оцінювання знань учнів;

¾ здійснювати порівняльний аналіз своєї роботи з роботою вчителів однієї кафедри.

Аналіз та оцінка вищезазначених моніторингових досліджень проводитимуться педагогами за певною відносною (високий, достатній, середній, нижче середнього, низький, початковий; допустимий, недопустимий; відмінно, посередньо, негативно) та за абсолютною шкалою (у відсотках, балах, коефіцієнтах тощо).

Періодичність дослідження здійснюватиметься залежно від виду моніторингу (щорічно, щосеместрово або за необхідністю)